П`ятниця, 17.11.2017, 20:19

З об'єктивних причин сайт "Хронікер" (hroniker.net) не оновлюватиметься. Читачі порталу можуть ознайомлюватись із новинами нашого міста культурно-мистецького спрямування в групі "Вконтакті" -https://vk.com/kp_hroniker. Тому якщо ви є користувачем цієї соціальної мережі - долучайтесь)

Незабаром у Кам’янці


Головна » 2013 » Липень » 19 » Екзотика, ковбаса, самогон…
18:47

Екзотика, ковбаса, самогон…

● Нотатки подорожуючого хронікера

Щоб побачити екзотику, скуштувати індійські страви та пізнати мусульманську культуру, можна не їхати до Індії, Африки чи Татарстану. Просто купіть квиток на автобус «Сімферополь-Сонячногірське» в напрямку Алушти і, мейбі, вам сподобається те, що ви там побачите. Або не сподобається. Одне з двох:)

Гірський краєвид Криму і довжелезна серпантинна дорога від Алушти привела нас до Сонячногірського. Судячи зі слів місцевих жителів, ми привезли їм гарну погоду.

За житло домовлялися через Інтернет. Розраховували на суму до 80 грн з чоловіка. Так вийшли на Аліма. Його приватний двір «Мераба» на вулиці Зарічна підходив нам за зручностями (в кімнаті, правда, окрім вентилятора, ніяких приладів немає). Тут є окремий душ і туалет на другому поверсі, а також кілька кабінок на вулиці.

Окремо про надписи з приводу того, що не треба робити. Їх багато і вони розклеєні скрізь, де тільки можна. «Не смажити млинці і не варити кукурудзу», «Не ставити сумки на полиці», «Не шуміти з 13.00 до 16.00», «Відбій о 23.00».

Я б порадила господарям додати ще один – «Не кричати на Марсель». Марсель – собака, і дуже розумна, судячи зі всього. Вночі вона любить співати серенади. Хто з відпочиваючих відверто скаже своє «фе» і підвищить на неї голос на одну октаву – до ранку позбудеться своїх капців. Тому з Марсель треба дружити.

На території міні-готелю є кухня. Дружина Аліма - Гульнара дуже смачно готує. Особливо варто спробувати її супи і солодкі булочки. Продається пиво, недороге і на будь-який вибір.

Поряд є мечеть. Через кожних дві години на всю Іванівську було чути молитви.

Йти до моря від «Мераби» - хвилин десять, бо згори. Назад підніматися важче. В перші дні відстань не відчувається, а от наприкінці відпочинку – трохи напружує.

В Сонячногірському є ринок, багато прилавків з сувенірами, прикрасами, одягом. Ціни – як скрізь, дозволити собі придбати щось можна.

На пляжах – галька, як дрібна, так і велика. Але є в цьому свій плюс – в номер не несеться пісок, не треба його вишкрабувати з волосся.

 Море… Море краще, ніж в Болгарії. Тепле, набагато чистіше. Але глибоке біля берега.

Можна орендувати лежаки і зонти. Відпочиваючих на пляжах в середині липня небагато і немало. Але знайти вільне місце можна.

Тут постійно носять хачапурі з сиром, гарячу кукурудзу, соняшникове насіння, арахіс, пахлаву, самсу, навіть вареники. При вас роблять мохіто. Розливне кримське пиво – по 8 грн.

Відкрили для себе індійську страву – норі покорі (з адигейського сиру і листя норі) за 10 грн. А ще – фруктові самоси. На вигляд – як вареник, з ніжного тоненького тіста присипаного цукровою пудрою. Всередині – начинка з різних фруктів. Нічого смачнішого в своєму житті з солодощів я не їла, хоч і віддати за самос доведеться пристойну суму – 20 грн.

Побували на водоспаді Джур-Джур та скупалися в ваннах молодості, любові і вірності. Добиралися туди на таксі за 20 грн з чоловіка (хоча можна було автобусом за 5 грн, який рідко підбирає туристів і «вазіком» - найпопулярнішим тут транспортом). А потім пішки лісом.

 

Вистачало на пляжах Сонячногірського й екзотики. Двоє африканців, натягнувши на себе псевдо-шкуру і вогняні перуки, привертали увагу присутніх спеціально кинутими фразами «Ура-ура-ура», «Екзотика», «Добрий ранок», «Самогон», «Ковбаса», «Наливай». Хоча в житті, казали на пляжу, вони добряче знають російську мову.

Тут пропонують чимало розваг: катання на бананах, «таблетці», парашутах, які тягне катер, скутерах, екскурсії в Ялту, Судак, Партоніт.

О, кілька слів про «Нон стоп» - головний нічний заклад на пляжу для відпочиваючих в Сонячногірському. Хоча чомусь часто там проводилися вечірки для дітей і їхніх батьків. Музика звідти «рубала» серйозна. Але зовнішній вигляд цього «Нон стопу» бажав кращого. Можливо, й через це ми не ходили тужи жодного разу.

Від Сонячногірського можна пішки пройтися до селища Малоріченське, відвідати церкву Святого Миколая, музей катастроф на водах, Меморіал пам’яті загиблих на водах. Звідси відкривається прекрасний вигляд на Чорне море.

 

Дельфінів у Чорному морі в цей період виявилося багато. Ми бачили їх двічі – одного разу з пляжу цілу сімю і вдруге з теплоходу.

До речі, про Алушту. Не їдьте туди, краще вже закордон. Ціни там скажені. Пляжі платні – 80 грн з чоловіка, а щоб потрапити на безкоштовний – треба вставати о четвертій ранку. Хоча розваг там набагато більше, ніж у Сонячногірському.

Ми їздили туди на теплоході «Петро Чайковський» (є ще «Діскавері» і «Санта Барбара»). Вони розвозять відпочиваючих по різних курортах – в ту саму Алушту, Партоніт, Судак. Ми взяли квиток на поїздку до Алушти за 160 грн з однієї особи, що враховував саму морську подорож з гарними краєвидами, кілька годин в Алушті і похід у дельфінарій «Акварель».

10 днів відпустки вистачило. Але коли, відправлялися додому, подумки шкодувала: ще кілька днів помокла б у морі.



Переглядів: 1366 | Додав: hroniker | Теги: Сонячногірське, відпочинок, Алушта, ціни, житло, крим | Рейтинг: 5.0/2



Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
За межами Кам’янця


Пошук
Календар
«  Липень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Статистика
каталог сайтів МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Rambler's Top100 c

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Лілія Петрук © 2017 |
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
за умови активного гіперпосилання на hroniker.net