Четвер, 14.12.2017, 01:24

З об'єктивних причин сайт "Хронікер" (hroniker.net) не оновлюватиметься. Читачі порталу можуть ознайомлюватись із новинами нашого міста культурно-мистецького спрямування в групі "Вконтакті" -https://vk.com/kp_hroniker. Тому якщо ви є користувачем цієї соціальної мережі - долучайтесь)

Незабаром у Кам’янці


Головна » 2012 » Жовтень » 21 » ПРОСТО ТАК. У ЧЕРНІВЦІ
18:31

ПРОСТО ТАК. У ЧЕРНІВЦІ

● Нотатки подорожуючого хронікера

До культурного центру Буковини - Чернівців ми дійсно поїхали просто так, погуляти, і заодно з містом ознайомитися. Бо як не соромно, а бували тут раніше тільки проїздом.

Як справжні туристи купили мапу і по ній розпочали обхід. Уже після того, як дісталися додому, зрозуміли, що побачили всього лише маленьку частинку тих архітектурних пам’яток та історичних будівель, які можуть запропонувати Чернівці туристу. Тому доведеться, мабуть, колись надолужити. А зараз все-таки про те, що встигли зафіксувати.

Центральний парк культури і відпочинку ім. Т. Шевченка

Розпочну з вуличок, які то вниз, то вгору виводять, утворюючи такий собі стріт-лабіринт, до центральної частини міста. Іноді круті, іноді пологі, а деколи зі входом, але без виходу, вони теж є невід’ємною частиною архітектурного ансамблю Чернівців.  Причому кожна славиться своєю історією і може похвалитися якимось цікавим та визначним місцем.


Наприклад, вулиця М. Коцюбинського, де знаходиться найбільша колишня резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації – нині центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.


Охоронець з нас узяв за вхід по 10 грн. Якраз у ті вихідні територія цього ансамблю просто заповнена весільними парами і їхніми фотографами. Місце для зйомок гарне. Кілька корпусів університету у візантійському та романському стилі – це головний, де засідав і відпочивав, проводив аудієнції єпископ Євген Гакман.


Вражає Синодальна зала, оздоблена мармуром. На жаль, нині це – просто її копія, адже саме приміщення, в якому знаходилися цінні стародруки, згоріла під час пожежі у 1944 році.

Фото з http://trip.cv.ua

Ліворуч від входу до Резиденції раніше знаходилися два духовні навчальні заклади. Один із яких - духовна семінарія, створена 1828-го. Семінарський корпус має підковоподібний вигляд. Оточує його з трьох боків церква Трьох Святителів. Праворуч від центрального входу знаходилися дяківська школа, архидієцезальний музей і фабрика свічок.


Позаду університету – дендропарк.


Є тут і пам’ятник тому, хто виконав найскладнішу роботу у створенні цього ансамблю – архітектору Йосефу Главці, споруджений 1937-го року.


Чернівці, як і Львів, вражає кількістю площ. Одна з них – Турецька, названа так, певно, через те, що свого часу (XVIII ст.) у цій частині засідав турецький військовий гарнізон.


Площа славиться турецькою криницею, лазнями. До 600-ліття вона була реконструйована. Тут встановили квітковий музичний годинник, «давньоримський» фонтан, а в центрі - гуліверівський залізний велосипед.


Окрасою Чернівців є площа, яка стала першим ансамблем міста в австрійську добу, Святого Хреста. Тут можна помилуватися «будинком-кораблем» та костелом Воздвиження Святого Хреста.


На площі Філармонії у стилі віденської сецесії розмістився розкішний чотириповерховий будинок із кутовою вежею-еркером – готель «Брістоль». Міські легенди подейкують, що в його номерах приймали своїх гостей найдорожчі чернівецькі повії.


Архітектурний ансамбль центру Чернівців, а саме Центральної площі, уособлює міська Ратуша, перший камінь у фундамент якої було закладено 19 квітня 1843 р.


На 50-метровій вежі Ратуші досі є годинник, за яким магістрат довгі роки звіряв час із Віднем. Від цієї площі в усі боки розходяться головні вулиці міста.

До прикладу, єдина пішохідна – Ольги Кобилянської.


Вдень гостей міста та й самих чернівчан тут розважають ходулісти, вуличні музиканти.


Нині тут розмістився краєзнавчий музей, неподалік - Кафедральний собор Святого Духа, Німецький Народний Дім, кав'ярня «Габсбург», у якій пила каву сама Леся Українка, завітавши на гостини до Ольги Кобилянської.


Кафедральний собор Святого Духа

На Театральній площі можна завітати до музично-драматичного театру, якому вже понад сто років. Спроектований віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером, його двері вперше були відкриті 1905 року.


Туристам показують ще одну пам’ятку кінця 19 ст. в стилі історизму – будинок, який належав родині крайового президента Буковини принца Гогенлое. Принаймні, так написано на табличці у його дворику.


Гуляючи містом, надибали на Успенську греко-католицьку церкву в стилі українського бароко за проектом вченого та політика, чернівчанина Володимира Залозецького.


І на Кафедральний собор Cвятої Параскеви - перший православний мурований храм у Чернівцях.


І на Костел Серце Ісуса, побудований на зразок кращих готичних храмів Центрально-Східної Європи.


Знаю, небагато. Але є привід завітати до Чернівців ще не один раз.






Переглядів: 3176 | Додав: hroniker | Теги: Архітектура, що побачити, мапа, Турист, Чернівці, звіт, поїздка, подорож | Рейтинг: 5.0/1



Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
За межами Кам’янця


Пошук
Календар
«  Жовтень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Статистика
каталог сайтів МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Rambler's Top100 c

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Лілія Петрук © 2017 |
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
за умови активного гіперпосилання на hroniker.net