Неділя, 22.04.2018, 03:57

З об'єктивних причин сайт "Хронікер" (hroniker.net) не оновлюватиметься. Читачі порталу можуть ознайомлюватись із новинами нашого міста культурно-мистецького спрямування в групі "Вконтакті" -https://vk.com/kp_hroniker. Тому якщо ви є користувачем цієї соціальної мережі - долучайтесь)



Головна » Література

Ініціативною групою громадсько-політичного руху «Гідність» 20 березня було передано ЦБ ім. Затонського 15 примірників роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Запросивши на зустріч науковців, громадських діячів міста, організатори ставили за мету продовжити дискусію навколо твору. Однак ніхто не сподівався, що обговорення скерують в інше русло.

Провокативна дискусія


Здається, Ліна Василівна даремно переймається критикою. Будь-який скандал лише додає популярності автору. «Перший прозовий роман Ліни Костенко не можна назвати шедевральним, але у ньому є багато знакових речей, - каже професор К-ПНУ ім. Івана Огієнка Микола Васьків, - наприклад, відчуття людством втрати контролю над тим, що відбувається, вбивство Гонгадзе, аморальність і абсолютна безвідповідальність української влади».


Чимало дискусій викликало обговорення того, наскільки важливими є «Записки» для українського суспільства, і чи асоціюватимуть за кордоном Ліну Костенко з Україною, як наприклад, з Віталієм Кличко чи Русланою. За словами Миколи Степановича, в Україні і за її межами Ліна Костенко фактично перебуває в умовах заблокованої культури. Її не популяризують, нею не захоплюються. У нас, як правило, люди цікавляться світовою літературою».


Впевнений у тому, що роман може стати світовим бестселером, один із ініціаторів акції Едуард Крилов. «Афористичність – ось головна особливість роману», – зазначає пан Едуард. І як би Ліна Костенко не нагадувала Віктора Гюго за кількістю використаних у творах афоризмів, нам далеко до французів. Бо ніхто з них не сумнівався в незалежності своєї країни. Натяк – ми залежні. І від кого? Від «північного сусіда».

Прозвучала навіть думка, що роман не повний через те, що не вистачає у ньому камянецького божевілля, себто політичної сторінки з життя нашого міста.

Почали за здравіє…

«За кордоном цей роман читати не будуть, нікому він непотрібен, бо написаний для кожного з нас», - обурений Сергій Вишневський, який лише півроку назад повернувся у Камянець. - Подивіться на наші підїзди, яке наше місто. Після 12 років перебування за кордоном для мене це жах. Ми «самашедші», бо самі до цього йдемо. Назву роману, мені здається, ви не зрозуміли. Ми критикуємо всіх, а почати треба з себе. Є в нас майбутнє, тільки кожному треба в це повірити».


Євгенія Сохацька: «Думали про одне, а вийшло як завжди. Йшла на обговорення роману Ліни Костенко, а наслухалася політики». І підсумувала: «Ми не можемо за один день судити, чи роман шедевральний, хоча б через те, що не всі його прочитали».

І на останок

Ось на такій оптимістичній ноті завершили обговорення роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Що буде далі? Далі громадсько-політичний рух планує провести ще одну зустріч, присвячену роману Василя Шкляра «Чорний ворон», вихід якого теж викликав шквал дискусій. Окрім того, за словами координатора руху «Гідність» Олега Демчука, відтепер щомісяця вони надаватимуть бібліотеці своєрідну спонсорську допомогу на суму 1 тис. грн. у вигляді книжок.

 



Категорія: Література | Додав: hroniker (21.03.2011)
Переглядів: 1150 | Теги: бібліотека ім. Затонського, Гідність, література, благодійна акція, Записки українського самашедшего, Ліна Костенко



Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
За межами Кам’янця


Пошук
Статистика
каталог сайтів МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Rambler's Top100 c

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Лілія Петрук © 2018 |
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
за умови активного гіперпосилання на hroniker.net