Середа, 13.12.2017, 06:25

З об'єктивних причин сайт "Хронікер" (hroniker.net) не оновлюватиметься. Читачі порталу можуть ознайомлюватись із новинами нашого міста культурно-мистецького спрямування в групі "Вконтакті" -https://vk.com/kp_hroniker. Тому якщо ви є користувачем цієї соціальної мережі - долучайтесь)

Незабаром у Кам’янці


Головна » Література

«Сьогодні Віталій Віталійович пригостив мене яблуком. Я не взяла. В нас просто ще не такі стосунки, щоб я могла взяти у нього яблуко», - цей запис в робочому зошиті однієї секретарки, котра працювала на Віталія Капранова, став поштовхом до написання нового художньо-публіцистичного роману братів - «Щоденник моєї секретарки». Саме з його презентацією в рамках промотуру містами України письменники і приїхали до Камянця 18 листопада.


Цього ж дня брати Капранови побували ще й в Хмельницькому. Тому до нашого міста трішки запізнилися. Але й аудиторія була ще та, тобто наперед сформована: нікого зайвого – прийшли ті, кому стало цікаво, що ж собою представляють письменники і за сумісництвом громадські діячі Віталій і Дмитро Капранови.

Брати Капранови і Славко Полятинчук

Знайомство зі своєю творчістю письменники розпочали зачитуванням окремих уривків з їх першої книги «Кобзар 2000». 28 історій окремо для чоловіків і окремо для жінок – це такий собі кобзарський забіг, як кажуть брати, містичний зріз сучасної України, де відьми існують поряд із мобільними телефонами, вовкулаки та русалки не зважають на наявність автомобілів та бетонних парапетів, а жінки привертають коханих у ті самі способи, що й їхні прабабусі. Взагалі, за словами братів, повз містику жоден із українських письменників не пройшов: «Думати, що з появою Інтернету містика зникла – безглуздо». 


Поступово їхня публіцистика вилилася в окрему книжку «Закон братів Капранових», у якій їм вдалося відкрити закон природи. А полягає він у тому, що «в якому місті менше бібліотек – там більша кількість виборців проголосувала за Януковича в третьому турі на виборах 2004 року». У книзі все це підкріплено фактами, таблицями. То ж кому цікаво, чи виправдана така теорія братів – можете перевірити, прочитавши книгу.

 

Нарешті новий роман «Щоденник моєї секретарки», ідея якого виникла після отієї історії, про яку я написала на початку статті, це поєднання художньої літератури з публіцистикою. «Наші читачі поділяються на дві категорії: ті, хто полюбляє публіцистику, і ті, хто захоплюється художньою літературою. Щоденник моєї секретарки – це спроба об’єднати аудиторію хронікою подій 2004 року. А чому б і ні? Чому б не подивитися на себе збоку очима «чистої» людини і зрозуміти, що сталося з країною до того, як вона вийшла на майдан», – подумали Віталій і Дмитро та написали роман: дещо веселий, однак переважно серйозний і навіть трагічний.


Зачитавши присутнім ще декілька вульгарних віршів своїх і не тільки, письменники взялися за продаж книг, озброївшись кульковими ручками та роздаючи направо і наліво автографи. Охочих виявилося чимало, тому процес трішки затягнувся. Втім, який привіт, таке і до побачення.




Категорія: Література | Додав: hroniker (18.11.2011)
Переглядів: 872 | Теги: промотур, Зустріч, брати Капранови, Щоденник моєї секретарки



Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
За межами Кам’янця


Пошук
Статистика
каталог сайтів МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Rambler's Top100 c

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Лілія Петрук © 2017 |
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
за умови активного гіперпосилання на hroniker.net