Вівторок, 11.12.2018, 08:06

З об'єктивних причин сайт "Хронікер" (hroniker.net) не оновлюватиметься. Читачі порталу можуть ознайомлюватись із новинами нашого міста культурно-мистецького спрямування в групі "Вконтакті" -https://vk.com/kp_hroniker. Тому якщо ви є користувачем цієї соціальної мережі - долучайтесь)



Головна » Література

У Кам’янці-Подільському відбулася третя презентація наукової монографії-фотоальбому «Фортеця Кам’янець» за безпосередньої участі її авторки Ольги Пламеницької. А також дирекції видавництва «Абетка», яке займалося виходом книги у світ, і співробітника Інституту археології НАН України Сергія Буйських.

 

Поява книги, яку нині планують висунути на Шевченківську премію, у видавничому світі планувалася до 15-річчя діяльності «Абетки». Однак сталося по-іншому: «Фортецю Кам’янець» присвятили до дня народження матері авторки – Євгенії Пламеницької.

«Ми з азартом працювали над цією книгою, такою азартною вона і вийшла, - говорить Ольга Пламеницька. – До сьогодні про Кам’янець як місто-фортецю не було жодного видання. Ми кілька разів змінювали його концепцію. Планувалося, що це має бути наукова монографія. Однак тоді вона не була б цікавою для більшості. Тому вирішили зробити її науковою монографією-фотоальбом. Спочатку було всього триста сторінок. Зупинили мене аж на 720-ій. Але таку кількість нереально було б підшити – довелося скорочувати. Увесь зміст монографії – це результат 50-річних досліджень про Кам’янець-Подільський».

За словами Ольги Анатоліївни, до нашого міста Євгенію Пламеницьку доля привела на початку 60-х рр. Вразивши її, вона присвятила Кам’янцю 35 років досліджень. Перші реставраційні роботи велися зі студентами Київського та Кам’янець-Подільського університетів навколо башти Денної. А через 5-6 років наукова спільнота прийняла місто над Смотричем як давньоруське. Паралельно працювала на Польській брамі, башті на броді, Кушнірській, Тенчинській, Рожанці і Лянцкоронській вежах.

«Перша карта про Кам’янець-Подільський датована 1480 роком і зберігається вона у Флоренції, остання – 17 ст. Картографія чітко показує, що було озеро (Амадока), яке розділяло Поділля та Волинь. Інформація змінила наші уявлення про розташування оборонних споруд і будівництво Замкового мосту зокрема, - запевняє авторка. – На запитання «Скільки років Кам’янцю?» ми дамо відповідь тоді, коли з’ясуємо, хто освоїв його, проклавши на острів міст, перешийок якого був обвалений».

Ми повинні заявити світу про себе, про унікальність острова з каньйоном, упевнена дослідниця. «Мені й зараз є про що писати, - додала вона. – Тому ми ще щось зробимо для Кам’янця».



Категорія: Література | Додав: hroniker (16.03.2013)
Переглядів: 1957 | Коментарі: 3 | Теги: Ольга Пламеницька, Презентація, наукова монографія, Фортеця Кам'янець



3 газета ключ   (22.03.2013 17:32)
Без перебільшення непересічною подією для Кам’янця-Подільського є видання про нього книг, що трапляється не так часто як заслуговує на це наше місто. Проте сьогодні ми маємо можливість про це писати. Нещодавно у видавництві «Абетка» вийшла монографія Ольги Пламеницької «Сastrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець», обсяг якої становить 672 сторінки. Ольга Анатоліївна присвятила книгу 85-річчю від дня народження матері Євгенії Пламеницької – архітектора та археолога, яка чимало уваги приділяла вивченню Кам’янця-Подільського.

Насамперед хочеться відмітити високу поліграфічну якість видання – книгу приємно тримати в руках. Як бачимо, в Кам’янці теж виходить література, яка за якістю не поступається київським видавництвам, до прикладу тій же «Темпорі». Книга досить потужно проілюстрована – містить 470 ілюстрацій, з яких суттєва частина є авторськими реконструкціями.

Що стосується змістового наповнення книги, то в ній представлена авторська концепція Ольги Пламеницької щодо розвитку фортифікацій міста, де основна увага приділяється Старій фортеці. Автор виводить історію Кам’янця-Подільського та його фортифікацій починаючи з ІІ століття, тобто розвиваючи далі власну дако-римську концепцію. У ІІ-ІІІ століттях, на думку дослідниці, на території історичної частини нашого міста розміщувалося військове поселення. Не будемо вдаватися до аналізу висловлених тверджень, проте зазначимо, що навколо цього питання в подальшому, завдяки книзі, буде новий сплеск дискусій навколо правильності чи хибності дако-римської концепції, пошуку першопочатків історії міста. На думку Ольги Анатоліївни, в період Київської Русі на основі більш ранніх укріплень з’явилися нові, які були побудовані згідно з тогочасними віяннями в фортифікаційному мистецтві. Послідовно етап за етапом дослідниця доводить історію фортифікацій до XVIII століття, вважаючи його періодом «занепаду міста-фортеці».

Надзвичайно позитивним моментом є включення до книги розділів «Реставрація оборонних споруд Старого міста в 1945-2010 роках», «Науково-методичні засади реставрації укріплень Кам’янця-Подільського» та «Фортифікаційна система Кам’янця-Подільського як складова об’єкта номінації до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». Порушені питання є надзвичайно актуальними для сучасного етапу історії нашого міста.

Книга містить досить солідний список джерел та літератури, яка була використана при написанні дослідження.

Загалом зазначимо, що попри дискусійність певних аспектів, які стосуються першопочатків та ранніх етапів розбудови фортифікацій міста, книга безумовно заслуговує на увагу кам’янчан та усіх, хто цікавиться історією нашого міста.

Ігор Старенький, редактор рубрики

“Археологічні дослідження”

2 onkak   (19.03.2013 17:51)
Мабуть, коментувати простіше, ніж "вкласти" певний час, можливо і роки на дослідження, та описати власні висновки... Завдяки таким людям як Пламеницька, Степанков, Винокур(світлої пам"яті) котрі послідовно формують цілі теорії розкриваючи сторінки минулого, Кам"янець має шанс лишатися інтелектуальним центром, а не лише заповідником байдужості. А ви читали щось свіженьке з-під пера пана Горшунова? Але по презентації частина присутніх зрозуміла, яких професОрів маємо, яка там наукова дискусія... Хто писав бодай маленьку авторську статтю, не хизуватиметься зауваженнями до Справжніх Дослідників...
А тим часом, виклавши лише частку власних багаторічних наробок історик архітектури продовжує робити те, у чому зацікавлені мешканці Кам"янця - крок по кроку розширює наші знання, пропонує спокійно замислитись і побачити щось очевидне!
Шкода, що поки не помічено наукової ввічливості місцевих представників, навіть за несприйняття позицій опонента ігнорування - не "джентельменський" стиль... Сьогодні ви не підтримали опонента, то чи не опинитесь завтра на його місці? І як далі? Яке там об"єднання, тут все починається з порозуміння й визнання права іншого на альтернативну наукову позицію!
Трохи лірики - як гадаєте, Дарвін, Ломоносов, Вернадський, Грушевський стали би собою з таким способом поведінки? Вибачте, вирвалось, ви незрівнянні...
Попри все, багато років після нас Книга "Кам"янецька фортеця" робитиме нас цікавими для інших поколінь, навіть коли хтось видасть ще кращу... Читаємо ж ми досі Сіцінського, Прусєвича, Роллє!
І презентація у Кам"янці - то спроба не надто відставати від Києва, мабуть.

1 Кам'янчанин   (17.03.2013 11:40)
Враження дійсно дивне! Але й цілком зрозуміле.
Якщо наукову монографію, схвалену до друку вченою радою національної академії, з трьома рецензентами – докторами архітектури, з переліком джерел, що нараховує 670 позицій державний чиновник пан Горшунов називає лише «початком серйозних досліджень» і починає свій виступ з того, що автор монографії, фахівець, професор національного університету, врахувала… його зауваження, то це проблема самого пана Горшунова.
А те, що професура університету не прийшла на презентацію, свідчить очевидно про те, що вона в поті чола займається «серйозними дослідженнями». Тільки от щось результатів їх не видно.
І жодного співробітника національного заповідника «Кам’янець» (крім директора) я теж не побачив. Не думаю, що вони не хотіли прийти, щось дуже подібно, що їм не дозволили в робочий час відриватися від «серйозних наукових досліджень» для проведення чергового будівництва котеджів у Старому місті. Ділянка вже підготовлена – подивіться на величезний котлован біля Вірменського бастіону. Дослідження ведуть з розмахом!
Пламеницька говорила про необхідність об’єднання всіх сил науковців. З такими містечковими амбіціями кам’янецьких істориків ми ніколи не об’єднаємося.
Приємно, однак, що на презентації було багато молоді, не обтяженої професійною заздрістю.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
За межами Кам’янця


Пошук
Статистика
каталог сайтів МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Rambler's Top100 c

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Лілія Петрук © 2018 |
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
за умови активного гіперпосилання на hroniker.net