Вівторок, 12.12.2017, 22:56

З об'єктивних причин сайт "Хронікер" (hroniker.net) не оновлюватиметься. Читачі порталу можуть ознайомлюватись із новинами нашого міста культурно-мистецького спрямування в групі "Вконтакті" -https://vk.com/kp_hroniker. Тому якщо ви є користувачем цієї соціальної мережі - долучайтесь)



Головна » Музика

Довідка. Нині в складі народного аматорського ансамблю танцю "Кам'янчанка" - до 30 чоловік віком від 15 до 28 років. Ансамбль сформувався (наступного року йому виповниться 55), коли хореографом будинку культури працював Василь Палій. 2007 року балетмейстером "Кам'янчанки" став випускник місцевого коледжу культури і мистецтва, Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, член Національної хореографічної спілки України Петро Гаврилюк. 

У період з 2007 року в репертуарі ансамблю з'явились у постановці Петра Гаврилюка вокально-хореографічні композиції "Ой вінку, вінку", "А до мене Яків приходив" та "Дністрова барвиста", старовинна подільська кадриль "Дев'ятка" (хореографія Ю. Кузьменка), подільський танець "Шульганівські закрути", поліська кадриль "Лінцей" (хореографія Р. Малиновського).

 Петро Гаврилюк, 28 років, балетмейстер

Серед найяскравіших постатей, які тривалий час працювали в народному аматорському ансамблі танцю "Кам'янчанка" і внесли вклад у його розвиток, - перший керівник Василь Палій. Він і заснував ансамбль. Зараз живе у Запоріжжі. Його робота не пов'язана з хореографією, працює в одному з тамтешніх вишів.

При Василеві Палію ансамбль мав у репертуарі танці радянських республік - "Російську кадриль", молдавський танець "Жок", "Мексиканський танець", багато інших, які транслювалися по всій Україні.

На період, коли колектив очолювала Тетяна Чайковська, припав найбільший роз­квіт "Кам'янчанки". Тоді ансамбль знайшов своє обличчя - фольклорне. Наприклад, якщо "Горлиця" славилася академічними танцями, то хореографія "Кам'янчанки" була простішою, але цікавішою, бо будувалася на подільському фольклорі.

Тетяна Чайковська з колективом на репетиції

Дмитро Васильянов (депутат міської ради, головний лікар Кам’янець-Подільської міської лікарні. - Авт.), танцював у "Кам'янчанці" якраз при Тетяні Чайковсь­кій. Він нині згадує, що тоді були популярні полька-кам'янчанка, полька-подолянка, просто подоляночка.

В одній із етнографічних експедицій районами Хмельницької області Тетяна Чайков­ська разом із покійною фольклористкою Тамарою Сис-Бистрицькою записали ювківську кадриль, яка увійшла до "золотого фонду" української хореографії. Її якраз поставили на базі "Кам'янчанки". Музику до неї написав хмельницький композитор Володимир Атаман, а Сис-Бистрицька за фольклорними мотивами розробила костюми.

Із цим танцем вони поїхали на звітний концерт до Києва, де виступили в палаці "Україна". У залі сиділи глядачі з Канади. Після концерту вони в захваті підійшли до танцюристів і зізналися, що пам'ятають, як колись жили в Україні і танцювали саме цю ювківську кадриль.

2007 року, коли "Кам'янчанка" відзначала 45-річчя, учасники складу Тетяни Чайковської, люди поважного віку вийшли на сцену і станцювали два номери.

Коли я прийшов у "Кам'янчанку", колектив був повністю розвалений. Від попереднього керівника залишилося максимум три пари учасників. Вони самі автоматично відсіялися. Я вважаю, це природній процес: мі­ня­єть­ся керівник - змі­нюються виконавці.

З репертуару намагаємося відтворювати і зберігати отой "золотий фонд" ансамблю - подільські танці. Але завжди поєднуємо з чимось новим і цікавим. Народна хореографія теж не стоїть на місці. Додається елемент видовищності.


Ювківська кадриль, 1976 рік

Серед колективів міського будинку культури "Кам'янчанка", напевно, найбагатша на костюми. Вони дуже старенькі. Щоправда, 2008 року вдалося пошити комплект подільських костюмів, декілька свит, брюк для хлопців. Закупили чоботи на всіх. Більше ні в кого немає справжніх фабричних віночків. І ми цим пишаємося.

Костюми намагаємося підбирати під кожен танець, хоч і не завжди виходить. Колектив тим і відрізняється від решти, що має костюмерний цех.

Зараз не так часто їздимо за кордон, як раніше. Минулого року змогли виїхати тільки в Болгарію.

У 80-х роках відзначалися дні Хмельницької області в Сілістранському окрузі (Болгарія). З того часу в нас з'явився магазин "Добруджа", в Хмельницькому - кінотеатр "Сілістра", а в Сілістрі - універмаг "Хмельницький". Такий-от обмін.

Потім була Литва, Естонія, Латвія, Іспанія, Франція. Під колесами автобуса "Кам'янчанки" трішки пробігло європейських доріг. Можливо, якісні закордонні гастролі у нас ще попереду.


2012-й рік був дуже плід­ний на участь у фестивалях. На "Радеї-dance" "Кам'янчанка" зайняла гран-прі, взяла перше місце в регіональному фестивалі в Сатанові й Болгарії, представляла місто на фестивалі румунської культури "Мерцішор".

Українська хореографія побудована на основі академічного, класичного танцю. Це новаторство Вірського. Всі танцювальні ансамблі в Україні працюють за цією технікою. Тому за кордоном українські колективи сприймаються на вищому рівні.

Для нас рівень ансамблю Павла Вірського - недосяжна висота. Але рівнятися на нього треба.

Коли керуєш колективом, головне - бути впевненим у собі.

Учасники приходять до нас добровільно, ніхто їм за танці оцінок не ставить. Значить, вони розуміють усю відповідальність.

Отримують "наганяй" лише ті, хто постійно ходить на репетиції. А ходять, в основному, одні і ті ж.


Будь-хто з вулиці може прийти до нас. Але не всі витримують темп. Справа в тому, що будь-який колектив будинку культури орієнтований, у першу чергу, на проведення масових заходів. Тому колективи, як правило, приходять підготовлені.

Кістяк колективу - студенти хореографічного відділення коледжу культури і мистецтв. В ансамблі танцює навіть мій одногрупник.

Успіх колективу залежить від внутрішньої роботи, працездатності. За твердженням Агрепіни Ваганової (санкт-петербурзький хореограф. - Авт.), "Балет може полюбити тільки той, хто любить біль". Якщо хтось думає, що це просто "танцюльки", то він дуже помиляється. Це та сама вища математика, де є своя теорія і важка фізична практика.

В нашій державі хореографія не є високооплачуваною роботою. Для того, щоб нею заробляти, треба віддати багато здоров'я і років життя. Не кожен готовий на це піти.



Категорія: Музика | Додав: hroniker (24.07.2013)
Переглядів: 1667 | Теги: Петро Гаврилюк, ансамбль танцю, камянчанка



Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
За межами Кам’янця


Пошук
Статистика
каталог сайтів МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Rambler's Top100 c

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Лілія Петрук © 2017 |
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
за умови активного гіперпосилання на hroniker.net