П`ятниця, 17.11.2017, 20:05

З об'єктивних причин сайт "Хронікер" (hroniker.net) не оновлюватиметься. Читачі порталу можуть ознайомлюватись із новинами нашого міста культурно-мистецького спрямування в групі "Вконтакті" -https://vk.com/kp_hroniker. Тому якщо ви є користувачем цієї соціальної мережі - долучайтесь)



Головна » Проблема

Нещодавно в одному із кам’янецьких магазинів я придбала шоколадні цукерки. Та поласувати ними не змогла - полізли черви… Переконувати і просити повернути гроші за зіпсований товар мені не довелося. Продавець без жодних заперечень зважив товар і віддав кошти.

Ціни на продукти харчування останнім часом дивують нас все менше і менше. Уже не так важливо, що десяток яєць, який два місяці тому коштував 4.50, сьогодні усі 8 грн., а гречка замість української - китайська. Проте чомусь якість товарів від ціни не залежить. Навіть надміру уважні покупці іноді просто хочуть плакати, коли прийшовши додому, розуміють, що товар прострочений. І добре, що у моєму випадку із цукерками, продавець відреагував на скаргу, або ще гірше – не знепритомнів від побаченого. Але ж є ситуації, коли продавці, які щойно запевняли про свіжість проданого товару, відмовляються його замінити.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів”, покупець має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що купується. Якщо виникають сумніви щодо якості придбаних продуктів харчування, споживач може звернутися для проведення лабораторного дослідження щодо якості товару за власний рахунок до випробувальної лабораторії харчової продукції.

«Аби попередити таку ситуацію, варто вимагати від торговців чек, який зможе засвідчити факт купівлі товару», - ділиться думками мешканка Кам’янця-Подільського Марина Радійчук, яка одного разу ледь не купила на ринку несвіжу рибу. ЇЇ здивувало те, що риба лежала не в холодильній камері, а просто неба. – Я попросила продавця показати мені її ближче, на що він розсердився: «Якщо не збираєтеся купувати, то не підходьте».                   
Взагалі, те, що наш ринок – це сюрприз для покупців, відчуває на собі багато хто. Але чомусь цей сюрприз не дуже приємний. Здійснювати контроль за наглядом  над дотриманням санітарних норм продукції, фактично, немає кому. Бо уповноважена санітарно-епідеміологічна служба своїх обов’язків не виконує. 

Неодноразово на прес-конференції міського голови доводилося чути від мешканців міста скарги щодо реалізації у закладах торгівлі неякісних продуктів харчування. Міська влада хоч і вживала заходів, наприклад, забороняла у літній період продавати продукти, які швидко псуються без холодильників. Але випадки отруєнь все одно спостерігалися.
 
Головний спеціаліст управління у справах захисту прав споживачів у Хмельницькій області Сарсен Хамітов запевняє, що перевірки закладів торгівлі повинні проводитися не частіше, ніж один раз на півроку, і тільки після відповідного попередження. Зрозуміло, що магазини готуватимуться до приходу гостей. То чи можна у такому випадку говорити про захист прав споживачів?

Цукерки, м'ясо, риба – далеко не уся продукція, яка потерпає від прострочення. Цікаво, що іноді продавці або власники, і найчастіше, магазинів, знижують ціну на товари, термін придатності яких незабаром закінчується.  Нещодавно моя знайома повелася на дешевий 35% майонез, за 400 мг вона заплатила 4.60 грн. Виробник їй не був відомий, тож вона подумала, що ціна, можливо, відповідає стандартній. Однак усі сумніви розвіялися, коли упаковка була відкрита, а кислий запах не можна було не почути.

«Це ще нічого, ось коли я почула від самого продавця про те, з чого насправді роблять біляші,  у мене серце ледве не зупинилося, - розповідає моя подруга Світлана після того, як я розповіла їй історію з майонезом. – Виявляється, м’ясо в біляші та чебуреки класти невигідно. Тому найчастіше використовуються внутрішні органи свійських тварин, які ретельно перемелюються, та до яких додають різноманітні приправи. Ціна на свинячі нутрощі набагато нижча за якісну вирізку чи шинку». Штраф за подібні порушення господарям неякісного товару загрожує комічний - 350 гривень. Можливо, саме тому перевірки санепідемслужби  не результативні.

Сарсен Хамітов зізнається, що санстанція перевіряє якість лише тієї продукції, зразки якої безпосередньо її працівники відібрали на виробництві. В інших випадках – якщо ви замовите експертизу на якийсь продукт, довідка, яку вам видадуть, не матиме юридичної сили. Бо невідомо, де ви придбали той продукт, коли і скільки зберігали.

У будь-якому випадку, коли ви купуєте продукти харчування, не викидайте чек. Він може знадобитися. Якщо ж магазин не видає квитанцій, дивіться на термін придатності, не відходячи далеко від каси. Якщо зможете довести, що зіпсований продукт ви купили саме в тому магазині, матимете змогу замінити його, або отримати назад гроші. Не давайте заробити на собі тим, у кого зіпсоване молоко асоціюється із випадковим перетворенням на кефір. 
Фото із сайту http://motocykl.net


Категорія: Проблема | Додав: hroniker (08.02.2011)
Переглядів: 1138 | Теги: товар, соціум, споживач



Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
За межами Кам’янця


Пошук
Статистика
каталог сайтів МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Rambler's Top100 c

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Лілія Петрук © 2017 |
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
за умови активного гіперпосилання на hroniker.net