Понеділок, 23.10.2017, 03:41

З об'єктивних причин сайт "Хронікер" (hroniker.net) не оновлюватиметься. Читачі порталу можуть ознайомлюватись із новинами нашого міста культурно-мистецького спрямування в групі "Вконтакті" -https://vk.com/kp_hroniker. Тому якщо ви є користувачем цієї соціальної мережі - долучайтесь)



Головна » Проблема

«Чому совєтські сірники не запалюються? Бо вони зроблені з совєтської сірки та дерева з бандерівського лісу, а цього дерева большевицький вогонь не чіпається» (журнал «Хрін»)

   Два роки тому в Кадиєвецькому лісі кам’янчанин, учитель багатопрофільного навчально-реабілітаційного комплексу Юрій Тарнавський випадково натрапив на дивну знахідку – молочний бідон, що був прикопаний землею. У ньому виявились документи, листівки та фотографії, які залишилися після себе останні підпільники ОУН на Кам’янеччині більш, ніж півстоліття тому.

  У день Українського козацтва, свята Покрови 14 жовтня, Кам’янець-Подільське товариство «Просвіта» й журналіст Наталія Ярова ознайомили студентів історичного факультету зі знайденими матеріалами. Нині їх оригінали знаходяться в Центрі досліджень визвольного руху, що діє при Національному музеї «Тюрма на Лонцького» у

Лісова знахідка

Львові. Після реставрації та детального вивчення науковці виставлять документи у вільний доступ на сайт визвольного руху avr.org.ua.

  Серед знахідок, що вже самі по собі є цінними, адже про діяльність ОУНівських підпільних проводів за межами Західної України і так мало відомо, - шматки тканини, декілька десятків пар нових жіночих бавовняних панчіх, набір для гоління (лезо, помазок, півпляшки одеколону), близько десятка нових кишенькових дзеркалець і дещо з посуду.

                                                                                           Одна з листівок

  Найбільш красномовними виявились листівки до селян, червоноармійців. Наприклад, «Нам скорились темні води, в ноги нам лягли поля – покорились всі народи, оновляється земля». Частину з них, що містилися в бідоні, були передані до Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

  Знайдені були також зошити з піснями та учнівськими записами, ідеологічного та інформаційного спрямування брошури, видання. Непошкодженими виявились сторінки журналу «Хрін». Один із надрукованих жартів: «Чому совєтські сірники не запалюються? Бо вони зроблені з совєтської сірки та дерева з бандерівського лісу, а цього дерева большевицький вогонь не чіпається».

  «На території Кам’янець-Подільського району діяльність ОУН активізувалась 1941 року, коли Поділля було звільнене від радянської влади. Діяло три надрайонних проводи – Віньковецький, Дунаєвецький і Камянець-Подільський, – розповідає старший науковий співробітник історичного музею-заповідника Руслан Йолтуховський. – Вони ставили

Зі знайденого журналу "Хрін"

перед собою завдання підвищувати національну свідомість людей, виховувати молодь. Розвідувальні органи періодично виявляли підпільні осередки. І 1952 року їх діяльність була повністю ліквідована».

  Були знайдені й у чудовому стані фото. Удалося встановити особи більшості осіб. Василь Николин («Мороз», «Хмель», «Богдан») - уродженець с. Олексинці Борщівського р-ну Тернопільської обл., провідник Віньковецького надрайону ОУН загинув в бою у Віньковецькому районі 20 листопада 1951 р.

  «Роман» - зв'язковий кур'єр Кам'янець-

                                                         Николин (в центрі) і Старенький (справа)

Подільського окружного проводу ОУН; був захоплений біля села Чаньків Дунаєвецького району 4 жовтня 1951 р. і перевербований - погодився співпрацювати з радянськими спецслужбами (можливо, в якості підпільного шпигуна).

  Володимир Старенький («Богун») - уродженець Вінниччини, загинув 7 липня 1951 р. в бою біля села Ожигівка Володарського району Київської області.

  Друкарки Кам'янець-Подільського окружного проводу ОУН «Лариса» (загинула 21 вересня 1950 р. в бою на хуторі Кудринецька Зелена Мельниця-Подільського (нині - Борщівського) району Тернопільської області) і «Тамара» - була важко пораненою захоплена у криївці в селі П'ятничани Орининського району 26 грудня 1949 р. В Орининській районній лікарні, де її тримали під наглядом, вона позривала бинти з ран і померла, стікши кров'ю.

 

"Лариса" зліва

  Після зустрічі викладачі факультету зазначили, що разом зі студентами збираються їхати у Кадиївці та навколишні села для опитування місцевих жителів, котрі могли бути свідками тих подій. 



Категорія: Проблема | Додав: hroniker (14.10.2014)
Переглядів: 944 | Теги: Кам'янеччина, ОУН-УПА, архівні матеріали, підпілля



Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
За межами Кам’янця


Пошук
Статистика
каталог сайтів МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Rambler's Top100 c

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Лілія Петрук © 2017 |
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
за умови активного гіперпосилання на hroniker.net