Понеділок, 20.11.2017, 20:13

З об'єктивних причин сайт "Хронікер" (hroniker.net) не оновлюватиметься. Читачі порталу можуть ознайомлюватись із новинами нашого міста культурно-мистецького спрямування в групі "Вконтакті" -https://vk.com/kp_hroniker. Тому якщо ви є користувачем цієї соціальної мережі - долучайтесь)

Незабаром у Кам’янці


Головна » Релігія

Таку ідею головне управління праці й соціального захисту населення Хмельницької ОДА та Кам’янець-Подільська і Городоцька єпархія Української православної церкви заклали в проведення науково-практичної конференції 9 січня. Дослівно її назва – «Церква і держава в служінні людині: курс на духовне відродження».

До міського будинку культури цього дня завітали мер Михайло Сімашкевич, голова Кам’янець-Подільської РДА Михайло Желізник, начальник головного управління праці та соціального захисту населення ХОДА Світлана Лукомська та архієпископ Кам’янець-Подільський і Городецький Феодор. Тим часом у холі працювала виставка робіт, представлених будинками-інтернатами Хмельниччини.

Конференція об’єднала різні питання: від надання соціальних послуг в територіальних громадах області, визначенні поняття «старість» та його основних ознак до особливостей виховання дітей з обмеженими можливостями.

Так, розповідаючи про роль церкви в організації паліативної допомоги, священик Володимир Лисевич наголосив на найбільшій у нашому суспільстві проблемі церкви – до неї звертаються в останній момент, перед самою смертю.

«В більшості випадків священик стає «провісником смерті». Він навіть не йде – біжить, аби встигнути, поки пацієнт не помер. І тому про підтримку чи розмову не йдеться. А коли запитуєш в рідних, чому не кликали раніше – відповідь проста: не хотіли тривожити пацієнта. Бо прихід священика викликав би в нього підозру про скору смерть, - говорить служитель церкви. – І це неправильно. Священик покликаний допомогти пацієнту духовно збагатитися і зрозуміти, що навіть у його стані він здатен бути корисним. Із власної практики можу сказати, що хворим дуже потрібна проста розмова. Тому священикам треба і говорити, і слухати».

Цікаві соціологічні дані навела в своєму виступі голова Громадської ради Алла Буданцева. Відповідно до матеріалів опитування інституту Горшеніна 83,2% респондентів головними носіями моральних цінностей вважають сім’ю. 37, 2% - церкву. На третьому місці – школа, література і кінематограф.

Як зазначив у своїй промові архієпископ Феодор, соціальні проблеми для церкви та держави – не абстрактні поняття, а реалії сучасності. «Поряд з нами велика кількість людей похилого віку завершує життя у немочі та тужливій самотності. 

Тому базовим принципом служіння православної церкви є партнерська інтеграція ресурсів церкви і держави. А ідеальною формою цього є створення закладів соціальної опіки за зразком тих, що заснувала княгиня Анастасія Романова на поч. 19 ст. у Свято-Покровському монастирі Києва чи в сьогоденні єпископ Лонгін (Жар) у Бончанах», - наголосив він. І зазначив: кожному приходу під силу організувати адресну фінансово-благодійну допомогу вдовам, важкохворим, самотнім людям. Вони чекають від церкви не лише молитовної, а й практичної поради.



Категорія: Релігія | Додав: hroniker (10.01.2013)
Переглядів: 757 | Теги: церква і держава, конференція



Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
За межами Кам’янця


Пошук
Статистика
каталог сайтів МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Rambler's Top100 c

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Лілія Петрук © 2017 |
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється
за умови активного гіперпосилання на hroniker.net